Хто відновить
Федерацію?
Василь ТАНКЕВИЧ
Розпочата нами тема про проблеми львівського
настільного тенісу викликала певний інтерес серед
заангажованої публіки. Про це свідчить хоча б те, що
реакція згаданих у матеріалі осіб була або цілком
позитивною, або категорично негативною, особливо що
стосується занесення їх до певних УМОВНИХ тенісних груп.
Кого не було, так це байдужих. Всі розуміють, що
проблема Федерації давно вже визріла для того, щоб її
вирішити. Сьогодні своїми думками на задану тему
діляться багаторічний член президії Федерації, головний
тренер третьої львівської жіночої команди Суперліги
“Монада” (нещодавно львів’янки зайняли місце однієї з
команд, яка відмовилась грати в Суперлізі) Віктор
Недовес і наставник жіночої і чоловічої команд Суперліги
“Львівська політехніка” Ігор Тихий.
Віктор Недовес: “Є молодь, яка через
два-три роки очолить Федерацію”
Почну з історії. Фактично, перебудова
обласної Федерації настільного тенісу почалася у 1992
році, коли ми вирішили реформувати Федерацію (яка на той
час була радше комітетом із проведення змагань) у дійсно
Федерацію, яка могла б виконувати такі завдання, як
популяризація настільного тенісу, залучення якомога
більшої кількості людей до занять цим видом спорту,
розширення географії, контакти з районами, проведення
масових заходів тощо. На цьому етапі ми мали певні
успіхи. По-перше, ініціювали роботу спортивних секцій і
шкіл у Стрийському, Миколаївському, Буському та інших
районах. Головне, що ми змогли зробити, це те, що
Федерація була не тільки для Львова, а й для області.
Наша праця тоді і зараз не пропала даремно. Збірна
області серед хлопців складається повністю з
представників районів і успішно представляє Львівщину на
всеукраїнській арені.
Щодо причин розпуску Федерації, то, на
мою думку, її керівництво не мало ні такого авторитету,
ні такого впливу на те, що деякі змагання проводились із
порушенням фінансової дисципліни. Саме це стало причиною
не дуже доброго ставлення одних тренерів до інших. Тоді
я сподівався, що керівництво Федерації (особливо голова
Іван Літинський) зможе знайти сили вирішити проблеми.
Але так не сталося, і в 1997 році було припинено
діяльність Федерації, і до нині її не існує. Образно
кажучи, влада валяється на землі, а її ніхто не хоче
підняти. Причина в тому, що це дуже складна ділянка.
Біда в тому, що всім нам за 50:
Літинському – 57, Яблонському – 56, Лебедю – 58, Прокоп’юку
– 52… А молодих ми не підготували для організаційної
роботи, бо хотіли робити все самі. Вважаю, що в нас є
хороші претенденти на голову. Їм треба довірити цю
роботу. Хай вони трішки “поламають собі списи”, але
через рік-два ми зможемо отримати нормальних керівників.
Втім, як би там не було, у Львові є молоді, амбітні
люди, які через два-три роки все одно прийдуть до влади
і будуть керувати Федерацією.
Щодо того, як на практиці відновити
Федерацію, то, гадаю, на перехідний період необхідно
створити ініціативну групу чи “загальний стіл” на один
рік, яка могла би хоч зрушити справу з місця. Потому
можна було б скликати представницьку обласну
конференцію, на якій і обрати голову і президію
Федерації.
Також назріла потреба створити Асоціацію
настільного тенісу у навчальних закладах, тому що
студенти – це основний контингент наших команд. Не
завадило б і відновити деякі змагання, такі як Гран-Прі
Львова, автором якого я є.
Ігор Тихий: “Очолити Федерацію має
впливова людина”
Звичайно, Федерація настільного тенісу
потрібна, зі своїм банківським рахунком, статутом тощо.
Для мене, як тренера клубу, позитивним моментом роботи
Федерації був би стабільний календар змагань. Це дало б
можливість оптимальніше планувати тренувальний процес.
Вважаю, що Федерацію має очолити людина, яка любить і
сама грає в настільний теніс. Також це має бути впливова
у Львові людина, бо в іншому випадку буде не Федерація,
а одна назва. Взагалі, вже були спроби створити
ініціативну групу з відновлення Федерації, проте
безуспішно. Можливо, немає людини яка готова очолити
обласну Федерацію. |
